25 листопада учасники регіональної платформи взаємодії державних безпекових служб та громадянського суспільства «Діалог безпеки» провели четверте засідання у Житомирі.
Тема зустрічі «Залучення перекладачів в діяльності безпекових служб». Про що говорили експерти?
Коли в роботі безпекових служб виникає потреба/обов’язок щодо залучення перекладачів?
Представниця Житомирської обласної прокуратури: Залучення перекладачів — дуже болюча тема, оскільки в багатьох кримінальних провадженнях є підозрювані й обвинувачувані іноземці. При проведенні слідчих дій ми залучаємо особу, яка вільно розуміє, наприклад, азербайджанську мову, та водночас може не бути сертифікованим перекладачем, з яким підписано угоду. На жаль, навіть, посольства у випадках, коли ми стикаємося з рідкими мовами, не дуже готові запропонувати свого перекладача.
Представник ДМСУ в Житомирській області: Практика роботи нашого органу включає затримання іноземців згідно зі ст. 263 КУпАП (строки адміністративного затримання), прийняття рішення про примусове повернення, примусове видворення (тільки за рішенням суду), поміщення до ПТП (також за рішенням суду), підготовку відповідних адміністративних позовів. Кожен такий випадок потребує роботи з перекладачами. Але де вони?
Наприклад, відбувається затримання іноземця, його необхідно помістити до пункту тимчасового перебування (ПТП). При затриманні, відповідно до вимог ст. 263 КУпАП, потрібен перекладач. При складанні процесуальних документів, підготовці адміністративного позову в суд також потрібен перекладач. І при цьому ми маємо стислі рамки: лише кілька годин на все, а кошти на перекладача не виділені.
Представниця Управління патрульної поліції в Житомирській області: Найчастіше перекладачі потрібні під час роботи з порушеннями правил дорожнього руху, коли водієм є особа, що не володіє державною мовою.
Представник Управління цивільно військового співробітництва ЗСУ: Загалом наша служба не стикається з проблемами залучення перекладачів.
Порядок залучення перекладача відповідно до законодавства — практика залучення перекладача: що тут не так?
Віктор Чупров: Наразі в Україні працює один довідково-інформаційний реєстр перекладачів, який адмініструється державною міграційною службою України. Цей ресурс включає майже 100 перекладачів, ним користуються лише авторизовані особи, тому він закритий. Доступ до реєстру, яким вже користувались деякі центри БВПД, можуть отримати і представники безпекових служб, якщо вони звернуться до ДМС.
Представник ДМСУ в Житомирській області: Ми так само стикаємося з проблемою пошуку перекладачів, але доступу до реєстру не маємо.
Представниця Житомирської обласної прокуратури: Можливо, для всіх було б добре, аби установа, що буде тримати реєстр перекладачів і модерувати їхні послуги, була би незалежною.
Представниця Управління патрульної поліції в Житомирській області: В кожному випадку, коли нам потрібен перекладач, ми знаходимо різні рішення. Найбільш розповсюджена мова — англійська. Тут простіше. Патрульні розуміють англійську, або запрошують інший екіпаж, у якому є патрульні, що володіють цією мовою. Іноді використовується мобільний телефон для перекладу, через програми чи застосунки. У разі, якщо таких кадрів немає, виникає потреба залучити перекладача. Але де взяти фінансування для залучення перекладача і де його шукати?
Припускаю такий варіант, коли поліцейські в залежності від правопорушення можуть попередити водія, якщо він не володіє державною мовою, не проводячи розгляд справи про адміністративне правопорушення у зв’язку з нерозумінням мови. Хоча це не є розповсюдженим явищем.
Представник Державного педагогічного університету імені Івана Франка:
Ми маємо досвід, коли наших студентів залучають до усного перекладу. Однак цей переклад переважно стосується суспільної тематики, а не кримінальної юстиції. В університеті є спеціальність «романо-германські мови», включно з перекладом.
Представниця Житомирської обласної прокуратури: У нас є практика звернення до Державного педагогічного університету імені Івана Франка. Ми звертаємось до керівництва із запитом, запрошуємо фахівців взяти участь у слідчих діях у якості перекладача. Зазвичай проблем із перекладом юридичних текстів не виникає.
Для перекладача не має бути вимоги, щоби він обов’язково розумів законодавство України та країни, мову якої він перекладає.Суд зазначає, що переклад має бути зрозумілою мовою. Для конкретного юридичного перекладу й розуміння суті викладеного є захисник. Тому не варто плутати обов’язки захисника та завдання перекладача. Перекладач виконує свої функції, а захисник — свої. І захисник має роз’яснити суть питання перекладачеві: у чому особа підозрюється, що вона мусить знати про свої права, яка інформація від неї вимагається, а далі — усе це перекладається особі.
Представник УСБУ в Житомирській області: У порівнянні з іншими правоохоронними органами в нашому відомстві спостерігається найменший сегмент кримінальних правопорушень. Якщо йдеться про затримання посадових осіб, зазвичай вони проходять оцінювання щодо ступеню володіння державною мовою, і потреби в залученні перекладача не виникає. В інших випадках, питання залучення перекладача вирішується в індивідуальному порядку.
Найбільші складнощі виникають під час залучення перекладачів для письмового перекладу в разі, коли ми стикаємося із мало розповсюдженими мовами.
На мою думку, реєстр перекладачів має існувати в тих установах, які надають послуги експертів, оскільки такий суб’єкт міг би не лише утримувати реєстр, але й періодично здійснювати оцінювання фахового рівня перекладача.
Якщо ми говоримо про те, що буде створений реєстр перекладачів, то перекладач, експерт, спеціаліст, який може залучатися через 3 роки його фахової підготовки, практичної діяльності або її відсутності може втратити певні навички. В умовах роботи державної установи організувати таку систему оцінювання фахової підготовки нескладно.
Постанова КМУ 710(711) дає змогу здійснювати регулювання витрат перекладача в т.ч. на проживання. Встановлює певні рамки, але в цілому їх може бути достатньо.
Постанова КМУ від 01.07.1996 Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів/
Представниця державної прикордонної служби: Послуги з перекладу — доволі дорогі, і в державних органах питання їх фінансування залишається проблемним. Визначеного механізму залучення перекладачів немає, раніше була розповсюджена практика укладення договорів із центрами перекладів. Ми користуємось або реєстром Державної міграційної служби, або укладаємо угоду з центром перекладів. Також використовували допомогу університетів через письмове звернення до керівництва. А були й випадки, коли перекладача шукали через знайомих.
Тому я за уніфікацію рішень, і схиляюсь до ідеї публічного державного реєстру.
Як часто виникає потреба щодо залучення перекладачів?
Представниця Житомирської обласної прокуратури: На рівні обласної прокуратури виникає 2–3 кримінальних провадження на рік, коли необхідна участь перекладача. Це може бути одна особа (наприклад, підозрювана), або може ціла група — діаспора, ведеться досудове розслідування із залученням перекладача й безпосередньо судовий розгляд. За минулий рік було 3 кримінальних провадження і 7 осіб, що потребували участі перекладача.
Найбільш унікальною мовою в нашій практиці була азербайджанська. Також є справа з іранцями (більше 30 осіб), які не розуміють української мови. Проблемними залишаються мови діаспор і ромів: сертифікованих перекладачів із ромської мови немає, а діаспори не йдуть на контакт, щоби допомогти в перекладі.
Представниця Управління патрульної поліції в Житомирській області: Серед порушників правил дорожнього руху іноземці зустрічаються 1–2 рази на місяць. Але зазвичай вони добре розуміють англійську мову.
Представник ДМС України в Житомирській області: На всі судові засідання, для складання адміністративного позову, на адміністративне затримання, для доставлення до пункту тимчасового перебування іноземців — потрібен перекладач. Цього року в нашій роботі було 6 примусових видворень з України й кожна процедура вимагала участі перекладача. Ми шукали таких фахівців за власні кошти. І найбільш проблемним виявилося знайти перекладачів з азербайджанської, грузинської, узбецької та туркменської мов.
Чи були приклади, коли проблеми із залученням перекладача негативно вплинули на роботу?
Представниця Житомирської обласної прокуратури: Такі проблеми виникали, коли без участі перекладача (який не приїхав) неможливо було провести судове засідання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Були особи, які звільнилися з під варти через неявку перекладача, зокрема, у випадках вбивств. Одна з таких осіб потім знов скоїла вбивство.
Представник ДМС України в Житомирській області: Дуже розповсюджена практика — маніпуляції з мовою для уникнення законних рішень. Наприклад, з боку представників узбецької національності. Стосовно певних ситуацій ми можемо мати рішення щодо примусового повернення таких осіб, але даємо людині місяць на добровільний виїзд із території України. Проте вона цього не робить. Тоді ми приймаємо рішення про примусове видворення й направляємо позов до суду. Поліція розшукує таку особу, доставляє до суду, і тут починається маніпуляція: людина, що раніше стверджувала, ніби вона володіє українською мовою не один рік, в суді заявляє, що їй потрібен перекладач. Суддя змушений переносити розгляд справи на 3–5 днів, і звісно, що ми не мусимо тримати таку особу. Отже, людину звільняють, але користуючись моментом, вона знаходить можливість десь переховуватися.
За таким сценарієм можна згадати чимало ситуацій, що ускладнюють роботу правоохоронних органів. Однак, постає питання: навіщо? Чи є шляхи запровадження конструктивних рішень?
Основні висновки засідання:
Механізм залучення перекладачів: яким він має бути?
Його відсутність ускладнює дотримання прав людини та процедуру притягнення до відповідальності тих, хто порушує закони.
Критерії: Що означає фраза «людина потребує перекладача»? За словами експертів, це дуже оціночна категорія, оскільки не розшифровано головне: коли виникає потреба в усному чи письмовому перекладі, яким має бути обсяг інформації для перекладу? А коли затриманий – представник етнічної спільноти з рідкою мовою – час на пошук перекладача та вартість його послуг зростає автоматично.
Моделі співпраці з перекладачами, якими вони можуть бути в Україні?
Чи може бути рішенням запровадження окремої посади у відділках поліції, щоби звертатися до перекладача у режимі 24/7? І як запобігти конфлікту інтересів у питаннях дотримання прав людини?
Який суб’єкт може надавати послуги перекладачів у сфері кримінальної юстиції: державна установа чи приватна агенція?
Хто фінансуватиме витрати на роботу перекладача?
Стандарти: які вимоги до професійного профілю перекладача для роботи у сфері кримінальної юстиції? За законом, для перекладу залучаються фахівці з дипломом зі спеціальності «перекладач».
А що на практиці? Дефіцит кадрів – запрошуються і вчителі шкіл і викладачі ЗВО.
Для ефективної взаємодії з перекладачами потрібно врегулювати порядок взаємодії з ними, щоби якість/ оперативність їхніх послуг не спричиняла ризиків безкарності винних або навпаки —покарання безвинних осіб.
Для довідки:
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод – гарантує дотримання державами-учасницями обов’язку поінформувати кожну затриману особу зрозумілою для неї мовою про підстави арешту та про будь-яке обвинувачення, що висунуте проти неї. Окрім того, вказаним вище документом гарантується право кожного бути негайно й докладно поінформованим про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього зрозумілою для нього мовою.
Стаття 14 Конституції України гарантує вільне використання мов національних меншин України.
Стаття 29 КПК України: особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона досить володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Стаття 286 КУпАП: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Цивільний процесуальний кодекс, Господарський процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства передбачає залучення перекладача у випадках, коли особи не володіють або недостатньо володіють державною мовою
Модерував захід Виктор Чупров — керівник програми “Права людини в місяцях несвободи” ГО “Експертний центр з прав людини”.
Ініціатива «Діалог безпеки» впроваджується Freedom House Ukraine ЕЦПЛ ВОСТОК SOS Український інститут з прав людини
#діалогбезпеки#громадськийконтроль#правалюдини
#демократичнийцивільнийконтроль